1. Не відомо, звідки ростуть ноги в марновірства про те, що, одержавши зарплату, не можна відразу йти й витрачати її праворуч і ліворуч, навіть покупку дріб'язків потрібно відкласти наступного дня. Уся зароблена сума повинна «переночувати» будинку.
2. Наступне марновірство про гроші прийшло до нас із далекої Англії, у якій колись давно дружини м'ясників, торгуючи м'ясом, яйцями й маслом, проробляли цю процедуру, щоб гроші водилися. Отримані від першого продажу гроші необхідно поцілувати, потім плюнути, згорнути й покласти в гаманець. Уважалося, що після таких немудрих маніпуляцій заговорена банкнота принесе гарну торгівлю.
3. В англійців, як бачите, щасливі гроші – обпльовані й заціловані банкноти, у росіян здавна повелося носити на удачу й прибуток нерозмінний п'ятак. В американських марновірствах про гроші щасливим уважається перший зароблений долар, німці ж носять у гаманці просвердлену й зігнуту навпіл монету.
4. За старих часів у російських купців був заведений звичай слухати перше весняне кування зозулі, і замість питання: «Скільки жити залишилося?» вони позвякивали монетами, що лежать у кишені. Це марновірство було покликано притягати ще більші грошові суми.
5. Китайці пристосували під талісман – щоб гроші водилися, перев'язані крізь дірочки червоною шовковою стрічкою або ниткою три юані. Періодично й талісман і самі гроші дбайливо поглажуються.
6. У багатьох країнах уважається поганою прикметою знайти гроші, і вуж тим більше забрати їх собі. Японці ж просто помішані на цьому марновірстві про гроші. Жоден японець не привласнить знайдений гаманець, хіба що побере й законослухняне віднесе в поліцію. У Японії вірять, що доля, обдаровуючи тебе таким подарунком, обов'язково незабаром забере щось набагато більш коштовне.
7. Виявляється, дводоларова купюра все-таки існувала. Вона навіть протрималася в побуті з 1928 по 2976 роки. Але чинність марновірства була настільки сильної, що банкноту перестали використовувати. Люди не бажали одержувати зарплату й здачу такими банкнотами, їх не зважувалися класти на депозит або провертати з ними грошові маніпуляції.
8. ще одне марновірство про гроші йде своїм коріннями до біблійних часів цариці Савской. З додань до нас дійшла трохи інтимна подробиця про те, що цариця була власницею густої рослинності на ногах. Тому всі середземноморські дівчата з волосатими ногами донині вважаються щасливими, адже вони обов'язково влаштують своє життя з багатієм.
9. У Канаді йде полювання на так звані «голови диявола» – банкноти із зображенням Єлизавети II у молодості. У локонах зачіски королеви при уважному розгляді можна побачити особу диявола. Помітивши це прикре непорозуміння, канадський банк відразу підкорегував зображення й випустив нову партію купюр. Оскільки «голів диявола» залишилося дуже небагато, а як усе рідке, вони відразу були наділені магічною силою приносити удачу, кожний канадець бажає мати в гаманці такий долар.
10. Хтось Брут – касир царського часу, підписував паперові грошові знаки Росії в 1887 році. Якщо вірити народній поголосці, цей Брут повісився. З тих пор повелося грошове марновірство, начебто «брутовские» банкноти приносять удачу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий