Про те, як зробити класичний фокус із витягом кролика з капелюха, що став уже побитим кліше, може розповісти кожний школяр, а от розгадати авторські трюки сучасних ілюзіоністів іноді не під силу навіть їх колегам по цехові. Пропонуємо згадати п'ять класичних трюків з арсеналу фокусників.
Гусак без голови
Перше згадування про фокуси зустрічається у Весткарском папірусі — давньоєгипетському збірнику казок і переказів часів правління фараона Хеопса (2551-2528 до н.е. або 2589-2566 до н.е.). В одній із глав книги можна знайти розповідь про зустріч Хеопса із чаклуном Джеди, який показав правителеві фокус із обезглавленням гусака. Спочатку чарівник відривав голову тварині, а потім повертав її на місце, після чого птах оживав.
У середині XVIII століття італійське фокусник Бальдуччи перетворив трюк у справжня вистава з використанням штучної крові й дозволяв нібито обезголовленому півневі або гусакові пробігти кілька кіл по сцені, щоб впечатлить глядачів. Незважаючи на простоту й невигадливість фокуса, ілюзіоністи до цих використовують його у своїх виставах. Втім, сучасні маги відмовилися від натуралистичных подробиць. До шиї тварини привязывается бутафорська голова птаха, а справжню маг у цей момент притискає рукою до тулуба птаха. Після цього залишається тільки відірвати фальшиву голову й визволити справжню – визначальним фактором у цьому нескладному фокусі є вправність рук і швидкість рухів.
Лов кулі
Одним із самих прадавніх фокусів є так звана «лов кулі» (bullet catch) – тарілкою, рукою або ротом, що, безумовно, є самим видовищним варіантом виконання трюку. Самі ранні згадування про фокус ставляться до XVII століттю, однак тільки в XIX столітті з подачі шотландця Джона Генрі Андерсона, який об'їздив із цим номером усю Британію, «лов кулі» стала надзвичайно популярна серед ілюзіоністів. Виверту, якими користуються маги при виконанні фокуса, варіюються залежно від ситуації, досвіду виконавця й аудиторії. Деякі використовують неодружені кулі або піропатрони, які вибухають усередині зброї й не вилітають на поверхню – магові залишається лише заздалегідь сховати іншу кулю в роті. На зорі появи трюку ілюзіоністи використовували спеціальні механізми, що імітують звук пострілу, дим і іскри, коли насправді на спусковий гачок ніхто навіть не натискав.
В XX столітті для більшої правдоподібності фокусники стали працювати із глядачами. Досконалості у виконанні трюку з кулею досяглися американські ілюзіоністи Пенн і Теллер, які не тільки просили когось із залу для глядачів вибрати кулі, підписати їх своїм ініціалами й зарядити пістолет, але й одночасно стріляли друг у друга. Слідом за цим фокусники демонстрували «піймані» і затиснуті між зубами патрони й зверталися до тим же самим глядачам із проханням перевірити наявність зроблених раніше підписів.
«Лов кулі» свідомо має на увазі обман, тому що фізично неможливо зупинити патрон, що вилітає з пістолета, зубами й залишитися в живі. Ілюзіоністи використовують підсаджених глядачів або, відволікаючи увагу публіки, за допомогою непомітних маніпуляцій витягають кулі із зарядженого пістолета перед тем, як вистрілити. Однак, навіть при точно вивіреному сценарії й злагодженій роботі асистента й фокусника, цей трюк залишається одним із самих небезпечних: більш 10 професійних ілюзіоністів загинули при виконанні саме цього номера. Так відомий фокусник кінця XIX століття Адам Эпштайн при лові кулі використовував спеціальний шомпол, на кінці якого був закріплений магніт. Таким чином, під час чищення стовбура перед пострілом Эпштайн витягав кулю. Але саме ця хитрість і зіграла з магом злий жарт: під час одного з виступів осколок від шомпола застряг усередині пістолета, а при пострілі смертельно ранив Эпштайна.
Зникнення
Особливе місце в арсеналі будь-якого поважаючого себе мага займають трюки зі зникненням. Зі сцени чудесним образом випаровуються предмети, асистентки й сам чарівник. В 1983 році американський ілюзіоніст Дэвид Копперфильд виконав фокус, що потрапив у Книгу рекордів Гиннеса, — чарівник змусив випаруватися Статую Волі. Існує кілька версій того, як був виконаний трюк, серед яких – використання поворотної платформи, відеомонтажу й гри світла. Також існує думка, що всі те, що трапилося — грандіозна містифікація з підставними глядачами й моделлю Статуї Волі. Однак, сам Копперфильд дотепер так і не розкрив секрет жодного зі своїх фокусів.
Справжнім віртуозом сценічних зникнень був фокусник Великий Лафайетт (сьогодення ім'я Зиґмунд Нойбергер), що виступав з гастролями по усьому світу наприкінці XIX століття. Для виконання своїх номерів маг вдавався до допомоги численних асистентіводвійників, які були загримовані під Лафайетта, що дозволяло останньому перебувати одночасно в декількох крапках залу і якось незрозуміло те зникати, то з'являтися знову. Головним же фокусом, виконаним Лафайетом, стала, як це ні парадоксально, його смерть. В 1911 році, на одному з вистав відбулася пожежа, полум'я із завіси, що загорілася, швидко перекинулося на зал для глядачів, у результаті чого загинули 11 людей – у тому числі й сам Лафайетт, що намагався врятувати з вогню дресированих тварин. Тіло ілюзіоніста виявили під завалами й поховали з почестями й при великім стіканні людей. Однак, через кілька днів під час розбору завалів на місці згорілого театру було виявлено ще одне тіло. По перснях з дорогоцінними каменями, які завжди носив на пальцях фокусник, було встановлено, що це і є справжній Лафайетт, а похований замість нього людина була всього лише одним з асистентіводвійників.
Розпилювання жінки
Зараз класичним фокусом з розпилюванням людини на дві частини вже нікого не здивувати. Практично кожний знає його секрет: у фокусника дві асистентки, одна з яких відіграє роль «голови», а друга – «ніг».
По одній з версій винахідником цього номера вважається якийсь Торрини, який продемонстрував його в 1809 році перед Татом Пием VII. По іншій, авторство приписується англійському ілюзіоністові й винахідникові Персивалю Тибблсу Перси, що виступав під псевдонімом, Селбит (P. T. «Percy» Selbit), що й продемонстрував цей фокус в 1920 році. Також автором трюку називають «батька сучасної магії» француза Жана Эжена Робер-Удена, саме він уперше описав «методику розпилювання» в одній зі своїх книг.
На початку ХХ століття цей номер був неймовірно популярний, фокусники крали друг у друга його секрет, міняли форму ящика, ускладнювали виконання фокуса за допомогою дзеркал, і все для того, щоб більше здивувати публіку. Цей фокус ілюзіоністи продовжують показувати й зараз.
Один із самих варіантів, що шокують, фокуса кілька років назад представив американський ілюзіоніст Крис Энджел. На відеозаписі, який і зараз можна знайти в мережі, він розриває жінку голими руками, не використовуючи при цьому пилку, ящики, дзеркала або інші пристосування. Ефект підсилюється реакцією глядачів: Энджелу допомагали дві дівчата, що явно не очікували, що фокус удасться. Пізніше секрет був розкритий. Насправді, у якості «, що розривається» жінки виступали дві людини: нижню частину «відіграв» акробат, а верхню – жінка-інвалід з дуже рідким захворюванням сакральна агенезія ( при цій хворобі в людини не розвивається нижня частина тіла).
Звільнення
Історію фокусів, суть яких полягає в «чарівнім» звільненні від усілякого пута й оковів, прийнято вести від виступів Гарри Гудини. Визнаний найбільшим майстром втеч, Гудини став родоначальником цілого жанру.
На початку своєї кар'єри Гудини практикував ефектні трюки, у ході яких за лічені секунди вибирався з наручника, гамівних сорочок або закритих резервуарів з водою.
В 1903 році він був скинутий з моста в Темзу закованим у кайдани з додатковим вантажем у вигляді 30окілограмової кулі, але через кілька хвилин сплив, розмахуючи наручником, а під час гастролей по Росії в 1908 році звільнився з камери смертників у Бутирській в'язниці й Петропавловской міцності.
Ускладнюючи фокуси зі звільненням, Гудини перетворював їх у справжні шоу. Наприклад, під час виступу в Бостоні, Гудини в гамівній сорочці, прив'язаний до піднімального крана, за кілька хвилин звільняє себе на очах у величезної юрби.
Пояснити трюки Гарри Гудини намагалися його гнучкістю й спортивною підготовкою, а також технічними хитростями. Втім, жоден з них автор так і не розкрив, можливо, це була просто… справжня магія.
Комментариев нет:
Отправить комментарий